Стаття № 203-2 Кримінального кодексу України

Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей

Короткий зміст

Стаття Кримінального кодексу України, що стосується зайняття гральним бізнесом без ліцензії, визначає такі дії як злочин, за який передбачено покарання у вигляді значного штрафу та можливого позбавлення права займатися азартними іграми. Суди при розгляді справ враховують різні обставини, такі як наявність ліцензії, поведінка обвинуваченого та інші фактори, що можуть вплинути на міру покарання. Загалом, закон має на меті регулювання азартних ігор та забезпечення дотримання правил, що стосуються їх організації.

Зміст

Стаття 2032. Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей

1. Організація або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет, -

караються штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Аналізуючи судову практику щодо застосування ч. 1 ст. 203-2 КК України, можна констатувати, що суди зосереджуються на встановленні факту організації або проведення азартних ігор без ліцензії. У справі № 159/7022/13-к суд визнав недопустимими докази, отримані без належного внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що стало підставою для виправдання обвинувачених. Проте, апеляційний суд частково задовольнив скаргу прокурора, визнавши одного з обвинувачених винним у зайнятті гральним бізнесом, враховуючи докази, які були повторно досліджені в апеляційній інстанції.

Типові моделі поведінки, що охоплюються диспозицією цієї частини статті, включають організацію та проведення азартних ігор без ліцензії, використання приміщень для азартних ігор, а також залучення інших осіб до участі в таких іграх. Вплив особистих обставин, таких як вік, сімейний стан та працевлаштування, на призначення покарання може бути значним, особливо якщо обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

Визнання вини та розкаяння можуть вплинути на м'якість покарання, проте в даній справі обвинувачений не визнав своєї вини, що не дозволило суду врахувати це як пом'якшувальну обставину. Аргументи судів при виборі виду і міри покарання включають аналіз обставин справи, характер вчиненого злочину та особистість обвинуваченого. У справі № 159/7022/13-к суд призначив покарання у вигляді штрафу, враховуючи відсутність обтяжуючих обставин та позитивну характеристику обвинуваченого.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор чи лотерей або за попередньою змовою групою осіб, -

караються штрафом від сорока тисяч до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на три роки.

Аналізуючи судову практику щодо застосування ч. 1 ст. 203-2 КК України, можна констатувати, що суди першої інстанції зосереджуються на встановленні факту організації або проведення азартних ігор без ліцензії. У справі № 569/8206/22 суд визнав обвинувачену винною в організації азартних ігор без ліцензії, незважаючи на її заперечення щодо виконання функцій адміністратора. Суд критично оцінив показання обвинуваченої, враховуючи докази, зібрані під час досудового розслідування, такі як свідчення свідків та результати експертиз.

Типовими моделями поведінки, що охоплюються диспозицією цієї частини статті, є дії, спрямовані на надання фізичної можливості взяти участь у азартних іграх, обмін грошових одиниць на гральні жетони, забезпечення виплати виграшів учасникам таких ігор. У справі № 569/8206/22 суд встановив, що обвинувачена виконувала функції адміністратора, забезпечуючи доступ до азартних ігор через комп'ютерну техніку.

Особисті обставини, такі як вік, сімейний стан, працевлаштування, можуть впливати на призначення покарання. У справі № 569/8206/22 суд врахував, що обвинувачена раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, що вплинуло на призначення мінімального розміру штрафу.

Визнання вини та розкаяння можуть суттєво вплинути на м'якість покарання. У справі № 569/8206/22 обвинувачена не визнала свою вину, що не дозволило суду врахувати це як пом'якшувальну обставину.

Аргументи судів при виборі виду і міри покарання базуються на тяжкості злочину, обставинах його вчинення та особистості обвинуваченого. У справі № 569/8206/22 суд призначив покарання у вигляді штрафу, враховуючи, що злочин відноситься до категорії особливо тяжких, але обвинувачена має позитивні характеристики, що дозволило обмежитися штрафом без позбавлення волі.

{Кодекс доповнено статтею 2032 згідно із Законом № 2852-VI від 22.12.2010; із змінами, внесеними згідно із Законами № 4025-VI від 15.11.2011, № 1019-VIII від 18.02.2016; в редакції Закону № 768-IX від 14.07.2020}

Судові рішення

Вирок №110489861

Справа 159/7022/13

Дата ухвалення рішення24.04.2023

Вирок №126494414

Справа 569/8206/22

Дата ухвалення рішення06.04.2025

Вирок №124993741

Справа 759/161/25

Дата ухвалення рішення05.02.2025