Стаття № 239 Кримінального кодексу України

Забруднення або псування земель

Короткий зміст

Стаття Кримінального кодексу України, що стосується забруднення земель, визначає злочином дії, які завдають шкоди довкіллю через порушення спеціальних правил. Залежно від ступеня небезпеки та наслідків, покарання може варіюватися від штрафів до позбавлення волі, при цьому суди враховують обставини справи, поведінку винного та його ставлення до вчиненого. Чим серйозніші наслідки та небезпека для довкілля, тим суворіші можуть бути санкції. Таким чином, законодавство прагне забезпечити охорону навколишнього середовища, накладаючи відповідальність на осіб, які його забруднюють.

Зміст

Стаття 239. Забруднення або псування земель

1. Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, -

караються штрафом від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Аналізуючи судову практику Верховного Суду щодо застосування ч. 1 ст. 239 КК України, можна констатувати, що суди зосереджуються на встановленні факту забруднення земель відходами, які є шкідливими для довкілля, та порушенні спеціальних правил. Типовими моделями поведінки, що охоплюються диспозицією цієї статті, є вивезення та скидання відходів у непризначених для цього місцях, що створює небезпеку для довкілля. Особисті обставини, такі як вік, сімейний стан та працевлаштування, можуть впливати на призначення покарання, але основний акцент робиться на тяжкості правопорушення та його наслідках.

Визнання вини та розкаяння засудженого можуть суттєво вплинути на м'якість покарання. У справі № 444/4125/24, засуджений визнав свою вину та сплатив завдану шкоду, що було враховано судом при призначенні покарання. Аргументи судів при виборі виду і міри покарання часто базуються на необхідності забезпечення справедливості та пропорційності покарання відносно завданої шкоди та обставин справи. У цій справі Верховний Суд визнав, що конфіскація автомобіля була непропорційною мірою, враховуючи вартість автомобіля та розмір завданої шкоди, що становила лише 493,55 грн.

2. Ті самі діяння, що спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Аналізуючи судову практику щодо застосування ч. 2 ст. 239 КК України, можна констатувати, що суди зосереджуються на встановленні факту забруднення земель небезпечними відходами та наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками. У справі № 688/580/22 суд визнав, що обвинувачений ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з іншими особами, здійснив забруднення земель, що спричинило тяжкі наслідки. Суд апеляційної інстанції скасував виправдувальний вирок суду першої інстанції, визнавши докази допустимими та достатніми для доведення вини обвинуваченого.

Типові моделі поведінки, що охоплюються диспозицією цієї частини статті, включають незаконне розміщення небезпечних відходів на земельних ділянках без відповідних дозволів, що створює загрозу для довкілля. У справі № 688/580/22 суд встановив, що ОСОБА_7 організував перевезення та розвантаження небезпечних відходів на земельній ділянці, що не належала йому, без належних документів та дозволів.

Особисті обставини, такі як вік, сімейний стан та відсутність попередніх судимостей, можуть впливати на призначення покарання. У цій справі суд врахував, що ОСОБА_7 є пенсіонером, одруженим, раніше не судимим, що вплинуло на призначення покарання у вигляді позбавлення волі на два роки без додаткових обмежень.

Визнання вини та розкаяння можуть вплинути на м'якість покарання, проте в цій справі ОСОБА_7 не визнав своєї вини, що не дозволило суду врахувати це як пом'якшувальну обставину. Суд апеляційної інстанції, враховуючи всі обставини, звільнив ОСОБА_7 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Аргументи судів при виборі виду і міри покарання базуються на тяжкості злочину, розмірі завданої шкоди та наявності обтяжуючих обставин, таких як попередня змова. У справі № 688/580/22 суд апеляційної інстанції визнав, що дії ОСОБА_7 спричинили значну шкоду довкіллю, що обґрунтовує призначення покарання у вигляді позбавлення волі, проте звільнив його від відбування покарання через закінчення строків давності.

{Стаття 239 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22.11.2018}

Судові рішення

Вирок №131282362

Справа 444/4125/24

Дата ухвалення рішення19.10.2025

Вирок №130033480

Справа 688/580/22

Дата ухвалення рішення07.09.2025